Феноменологія мотивації особистості та її самоорганізаційний характер

Ключові слова: мотивація, інтенціональність, феноменологія мотивації особистості, стохастичність, динамічність, психічні явища, свідомість

Анотація

Анотація. Мета дослідження полягає в тому щоб виявити феноменологічні та самоорганізаційні механізми мотивації особистості. Методи. У дослідженні застосовано феноменологічний та самоор­гані­заційний методи, на основі яких мотивація особистості розглядається в самоорганізаційному контексті та тлумачиться як емерджентна, динамічна, нелінійна та стохастична система. Результати. У до­слідженні обґрунтована концепція синергійності психічних явищ, які мають водночас інтенціональний (феноменологічний) та біологічний рівень. Також у статті розроблена концепція самоорганізаційного характеру феноменології мотивації особистості. Остання розвивається на основі ідеї інтенціональності всіх психічних явищ, які відповідно включаються у структуру мотивації особистості. Доведено, що феноменологія мотивації особистості має самоорганізаційні характеристики, тобто мотивацію осо­бистості слід тлумачити як незавершене, динамічне, стохастичне явище. Висновки. Всі психічні явища, незважаючи на їх розмаїтість мають інтенціональний вимір, тобто виражають певний ступінь їх усвідомлення на предметному рівні, оскільки вони є навмисними, власне залежними від волі та свідомості суб’єкта. Структурними елементами феноменології мотивації особистості є бажання, потреби, інте­реси, афекти, емоції, почуття, воля, мотиви, очікування, переконання, ідеї, цінності, які створюють умови для динаміки та стохастичності мотивації особистості. Концепція синергійності інтенціонального та біологічного рівнів психічних явищ, яка доведена у дослідженні вказує на те, що на рівні інтен­ціо­нальності психіка та свідомість мають тенденцію до тотожності. Явища, які включаються у структуру мотивації особистості, мають самоорганізаційні характеристики – нелінійність, незавер­шеність, динамічність, стохастичність. Концепція самоорганізаційного характеру феноменології моти­вації особис­тості, яка розроблена у дослідженні, передбачає відсутність центру мотивації, тобто мотивація не має якогось провідного фактору, наприклад, аксіологічного, вольового чи емоційного.

Біографії авторів

Ігор Гоян, Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника

доктор філософських наук, професор, професор кафедри соціальної психології

Володимир Будз, Львівський національний університет імені Івана Франка

кандидат філософських наук, доцент, докторант кафедри філософії

Опубліковано
2021-06-30